KORYTSIA HASIKOVSKA — керамістка, що працює з недосконалістю, тілом і тими тихими речами, які пам'ятає глина.

Я народилася у селі в Україні — там, де тіла, погода й земля не дуже й розділені. Вони щодня формують одне одного. Я виросла там з опорно-руховою особливістю, яка змалку навчила мене, що тіло — це не ідеал і з часом навчилася бачити в цьому красу і звʼязок з формами природи. Це жива, мінлива річ — часто вразлива, майже завжди недосконала, і завжди варта того, щоб її слухали.

Глина — центр моєї практики з 2018 року. Кілька років я тримала ізольовану студію в українських горах, де ритм пейзажу ставав ритмом моїх рук. Довгі випали. Повільні дні. Той період тиші — основа всього, що я роблю зараз.

Моя робота живе там, де кераміка зустрічається з тілом — його пам'яттю, його адаптаціями, його силою. Я ставлюся до тіла як до пейзажу, відкритого до деформації, росту і відновлення, а не як до форми, яку треба довести до досконалості. Поверхні — чесні, тріщини залишаються там, де лягли.

Я навчалася декоративному й образотворчому мистецтву та ювелірній справі — Гадяцьке училище культури, Київський національний університет культури і мистецтв, Полтавський національний педагогічний університет.

З 2025 року я показую роботи більш відкрито — у Мистецькому Арсеналі (Київ), на Design Week Ukraine, Країна Мрій, Молочні Ріки України, фестивалі йоги в Ізках і керамічному показі в Domosfera (Київ).

Зараз я живу і працюю у Валенсії, Іспанія. Інше світло, інший ґрунт — ті ж руки, ті ж питання про тіло.